Нові враження щодо Порядку формування Переліку наукових фахових видань України

December 25, 2017

Це проект документа Міністерства освіти і науки України від 19.12.2017. Раніше ми надавали свої пропозиції щодо цього переліку на https://jicindex.com/news/news/42-53, і частка з них тут врахована. Скоріше за все, це остаточна версія і зміни вноситися не будуть. Але надія є, і тому нижче запропоновано деякі думки з цього приводу.

1.

Відповідно до пункту 4 Порядку, «Засновниками (співзасновниками) наукового фахового видання можуть бути суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності, які діють відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», серед яких має бути принаймні одна юридична особа».

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у статті 4 визначає суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності таким чином: «Суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності є наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад’юнкти і докторанти, інші вчені, наукові установи, університети, академії, інститути, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації».

Це означає, що жоден з українських журналів економічного профілю, включених до Scopus (а їх на сьогодні усього 6), не може бути фаховим за формальними ознаками, бо їхні засновники не є суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності.

2.

Відповідно до пункту 6 Порядку, «До Переліку наукових фахових видань України включаються наукові періодичні видання України, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science Core Collection (категорія «А»)…».

Пропонуємо викласти це речення у наступній редакції:
«До Переліку наукових фахових видань України включаються наукові періодичні видання України, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science Core Collection (SCIE, SSCI, AHCI), а також до реферативних баз і систем цитування Astrophysics Data System, PubMed, MathSciNet, zbMATH, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef та реферативних баз, розміщених на платформі Web of Science Clarivate Analytics (категорія «А»)…»

Web of Science Core Collection – це 4 бази даних, а саме: SCIE (Science Citation Index Expanded), SSCI (Social Science Citation Index, AHCI (Art and Humanities Citation Index, ESCI (Emerging Sources Citation Index). Українських журналів в SCIE та AHCI немає взагалі, у SSCI – їх одиниці. Тобто Порядок фактично дає «зелене світло» для включення до категорії «А» журналів з ESCI.

Проте навіть Web of Science Core Collection поки що не вважає ESCI справжньої базою, а розглядає її як перелік журналів для подальшого відбору. Включення журналів з даного переліку до категорії «А» цю категорію дискредитує.

Приклад 1 – журнал «Міждисциплінарні дослідження складних систем». Як платформу для сайту журнал використовує Open Journal Systems, але навіть обов’язкові поля не заповнюються. Також повністю відсутня інформація про вимоги щодо структури статей, процедуру рецензування, етичні принципи, архівування, платежі з боку авторів тощо. Журнал публікує «дослiдницькi статтi, огляди, повiдомлення, дискусiйнi листи, iсторичнi та фiлософськi студiї в усiх галузях теорії складних систем для впровадження взаємодії мiж науковцями з рiзних галузей математики, фiзики, бiологiї, хiмiї, iнформатики, соцiологiї, економiки та ін..»???? За 2015 рік у журналі опубліковано 10 статей, за 2016 – 3, за 2017 – 13. Статті можуть нараховувати як 5 сторінок, так і 80.

Ось анотація статті «Пригоди одного клейнода».

«У статті здійснено спробу проаналізувати систему образів Карпато-Мікенського орнаментального стилю з виходом на їх семантику. Базові елементи стилю відбивають протистояння сил Світла (солярна символіка) й Пітьми (образ змія/дракона). На динамічному дуалізмі побудовані епічні міфи індоіранських племен. Сюжети міфів дозволяють ідентифікувати мотиви та образи орнаментального стилю на атрибутах влади (клейнодах), деталях кінської вузди, зброї та прикрасах».

Для тих, хто забув, нагадуємо, що цей журнал має назву «Міждисциплінарні дослідження складних систем».

Приклад 2 – журнал «Наука і освіта».

Наведемо кілька цитат з сайту цього журналу.

«Редакційна колегія журналу «Наука і освіта» не несе відповідальності за зміст статей та може не поділяти думку автора».

«Рецензент допомагає редакції у прийнятті рішень щодо прийняття статті до друку або відмови у публікації. Окрім цього, рецензент допомагає автору у коригуванні та вдосконаленні своєї роботи.. Рецензенти мають вказати на джерела, автори яких не були зазначені у роботі…»

«Наразі приймаємо статті, що мають емпіричну частину. Суто теоретичні роботи друкуватимуться в обмеженій кількості та за умови, якщо вони мають суттєву наукову актуальність. Також важливим є те, щоб статті були цікавими та зрозумілими не тільки вітчизняним, але й іноземним науковцям (особливо в аспекті того, що статті друкуватимуться англійською)».

3.

Пропонуємо до обов’язкових умов для журналів усіх категорій внести такий пункт: «Наявність у видавця свідоцтва про внесення його до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції та обов’язкове посилання на видавця на web-сайті або web-сторінці видання (у тому числі і для видавців електронних видань)».

4.

У пункті 6.3 Порядку зазначена така обов’язкова умова: «Забезпечення якісного незалежного рецензування поданих до публікації матеріалів вченими, які здійснюють дослідження за спеціальністю і мають за останні три роки не менше однієї публікації у виданнях, включених до Переліку, або закордонних виданнях, що включені в Web of Science Core Collection та/або Scopus…».

Пропонуємо його у такій редакції: «6.3. Забезпечення якісного незалежного рецензування поданих до публікації матеріалів вченими, які здійснюють дослідження за спеціальністю і мають за останні три роки не менше однієї публікації у виданнях, включених до категорій А, Б Переліку, або виданнях, що включені до Web of Science Core Collection та/або Scopus…».

Пояснення таке. Не можна доручати рецензування статті в журналі категорії А науковцю, максимальне досягнення якого за останні три роки – це лише стаття в журналі категорії В.

Якщо не прибрати з пункту 6.3. словосполучення «… у закордонних виданнях…», то у ролі рецензентів не можна буде залучати науковців, які все ж таки не потраплять до категорії А на основі того, що засновники цих журналів не є суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності.

5.

У пункті 6.5 Порядку є таке речення: «Для введення вченого до складу редакційної колегії потрібна його письмова згода».

Пропонуємо викласти його у такій редакції: «Для введення вченого до складу редакційної колегії потрібна його офіційна згода».

6.

У пункті 6.6 Порядку речення «Наявність web-сайту видання з українським та англійським інтерфейсом (інтерфейс може бути іншими додатковими мовами, пов’язаними зі сферою поширення видання), або web-сторінки видання на web-сайті засновника (співзасновника) видання, з наступною інформацією…» пропонуємо замінити таким чином: «Наявність web-сайту видання з українським та англійським інтерфейсом (інтерфейс може бути іншими додатковими мовами, пов’язаними зі сферою поширення видання), або web-сторінки видання на web-сайті засновника (співзасновника), або web-сторінки видання на web-сайті видавця, з наступною інформацією…»

Ця пропозиція обумовлена наявною практикою провідних видавців світу, які на своїх сайтах розміщують сторінки журналів, і ці видання не створюють додатково власні сайти або сторінки на сайтах засновників.

7.

У пункті 6.6 Порядку речення «у разі відкритого доступу – повні тексти, при умові розповсюдження за передплатою – інформація про умови доступу та анотації до кожної статті відповідно до змісту випусків, оприлюднених на web-сторінці видання» пропонуємо замінити таким чином: «у разі відкритого доступу – повні тексти, за умови розповсюдження за передплатою – метадані за кожною статтею».

Звісно, можна було б вносити й інші правки, але це основне.

blog comments powered by Disqus
blog comments powered by Disqus