• You are here:  
  • Home
  • Про нас

Про нас

Journal's International Compliance Index (JIC Index) проект
Про метрики
Сутність JIC Index
Принципи оцінювання
Джерела інформації для оцінки
Показники для оцінювання наукового журналу

Journal's International Compliance Index (JIC Index) проект

Власник проекту

Даний проект (Journal's International Compliance Index (JIC Index)) належить, субсидіюється та реалізується ТОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» (Україна). До оцінки журналів за розробленими критеріями залучаються фахівці з видавничої справи, науковці, бібліотекарі, які виступають у ролі експертів.

Автор ідеї та керівник проекту д.е.н., проф. Сергій Козьменко.

Технічний супровід проекту здійснює Робоча група JIC Index. Керівник групи – к.е.н. Людмила Остапенко This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.  

Місія проекту

Місія проекту полягає у визначенні орієнтирів для просування академічних журналів у світовий науковий простір на основі досягнення відповідності міжнародним нормам видавничої справи й принципам публікаційної етики.

Фінансування

ТОВ «Ділові перспективи» розраховує частково компенсувати витрати на розробку й супровід сайту шляхом введення плати за надання доступу до Протоколу оцінки журналу (оплата здійснюється через сайт або звернувшись за адресою This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. ) та за рахунок надання послуг з розробки Рекомендацій щодо розвитку журналу (замовляти за адресою This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.  ).

Плата з журналів за проведення оцінки журналу або за виключення його з JICI-переліку, не передбачається. Не передбачається також плата за прискорену оцінку журналу.

Застереження

Методика оцінки JIC Index і отримані за її допомогою результати (в першу чергу JICI-перелік) є власністю ТОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи», і не можуть ніким використовуватися в комерційних цілях.

Про метрики

Останніми роками спостерігається лавиноподібне створення засобів для оцінки науковців, академічних журналів і видавців. Деякі з засобів оцінки представляють інформацію у вигляді переліків, а деякі використовують кількісні показники (як абсолютні, так і відносні), і найчастіше це кількість цитувань наукових праць. Серед них є дійсно такі, що використовують для цього серйозну методичну базу, а їхні автори керуються принципами наукової та публікаційної етики. Але є й такі, що продукують «вироби» сумнівного характеру або відверто шахрайського спрямування. Саме тому, в основу деяких засобів оцінки покладено ідею визначення поганих журналів, а результати таких оцінок представлені у вигляді списків «хижацьких…», «підозрілих…» журналів і видавців або «чорних» списків (наприклад, Cabell's Blacklist).

На жаль, можна навести приклади включення до авторитетних метрик низькопробних (неякісних) журналів, з відверто примітивним контентом і статтями дуже низького рівня.  Є й, навпаки, багато випадків, коли доволі конкурентоспроможний журнал, з якісними статтями роками не може потрапили до відомих наукометричних баз (від цього не можна застрахуватися при обробці десятків тисяч журналів з різних країн, які до того ж друкуються різними мовами).

Чому 80% журналів у метриках представляють 20% країн світу?

Станом на 2016 рік з 22856 журналів, представлених у Scopus, 26% припадає на журнали зі Сполучених Штатів Америки, 22,5% – на Велику Британію, 8,7% - на Нідерланди, 6,8% - на Німеччину… http://www.scimagojr.com/journalrank.php

Причини низького представництва науковців, журналів і видавців з країн, що розвиваються в провідних наукометричних базах:

  • наукові дослідження в таких країнах мають вкрай низьке фінансування й, як наслідок, відсутні результати, які б у разі опублікування представляли інтерес для наукового співтовариства;
  • університети фінансово неспроможні здійснювати передплату на популярні наукові журнали, що унеможливлює перспективи науковців ознайомитися з результатами сучасних досліджень при підготовці власних статей;
  • університети не практикують компенсацію викладачам витрат на оплату публікацій, а самі вони неспроможні їх нести;
  • автори професійно не готові представляти статті англійською мовою й у відповідності до міжнародних вимог;
  • журнали, які засновані й видаються в таких країнах, повною мірою не відповідають стандартам міжнародної видавничої справи;
  • низький рівень інтеграції науковців у світовий науковий простір і відсутність у них серйозного Scholarly collaboration networks…

Потреба у власній метриці для країн, що розвиваються   

У країнах, що розвиваються, здійснюються спроби визначити серед вітчизняних наукових журналів такі, які відповідають певним вимогам. Так, наприклад, в Україні ці журнали мають назву фахових і їх перелік формує Міністерство освіти і науки України. В Російський Федерації - це список журналів, що рецензуються та в яких слід друкувати результати досліджень перед захистом дисертації (затверджує Вища атестаційна комісія Міністерства освіти і науки Російської Федерації). Подібні списки існують і в інших пострадянських країнах. Фактично в ці переліки включаються всі журнали, які подали відповідні заявки. Якість цих журналів вкрай низька й процедура включення до переліку є простою формальністю, яка не передбачає їх ретельного аналізу й перевірки на відповідність журналу стандартам міжнародного рівня.

У згаданому переліку в Російський Федерації станом на 26.07.2017 року налічувалось 2173 журнали. При цьому в Scopus у 2016 році представлено всього 257 журналів з російською афіліацією. В Україні на початку 2017 року «фахових» видань було 1636, а в Scopus включено 44 журнали  http://www.scimagojr.com/journalrank.php

Саме тому потрібен такий засіб оцінки журналів, який би демонстрував ступінь відповідності конкретного журналу усталеним у світі вимогам щодо академічного видання, і надавав редакції певні орієнтири для його просування. При цьому обов’язково слід враховувати специфіку саме таких країн.

Наприклад, в Україні організації, які займаються видавничою справою, отримують на таку діяльність спеціальний дозвіл та їх включають у Державний реєстр суб’єктів видавничої справи. У Росії такий порядок не застосовується. В Україні друковані журнали підлягають обов’язковій реєстрації в Міністерстві юстиції Украйни, у Польщі – у суді, у Росії – у Федеральній службі по нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій та масових комунікацій.

Сутність JIC Index

Основна ідея JIC Index – продемонструвати ступінь відповідності конкретного академічного журналу міжнародним стандартам видавничої діяльності.

З одного боку, є комплекс усталених у світі норм і вимог (застосування принципів СОРЕ, жорстка боротьба проти плагіату, чітка політика щодо рецензування рукописів статей тощо), а рівень відповідності їм додає певні бали до позитивного іміджу журналу й наближає його до провідних наукових видань.

З іншого боку, деякі засновники, видавці або редколегії у своєму прагненні залучити до друку значну кількість статей (і можливо таким чином отримати певні прибутки) і пропагуючи журнал, використовують відверто неправдиву інформацію або приховують деякі факти. Інколи такі дії є наслідком непрофесіоналізму редакції або недостатньої уваги з їхнього боку до видавничого процесу. У обох випадках це несумісне з академічними цінностями й повинно бути відображено при оцінці журналу. 

JIC Index – комплексний показник, який враховує: 1) досягнення журналу (набір факторів, що забезпечують його розвиток і яким надається оцінка в балах у межах від 0 до встановленого для кожного фактору max, який ≤ 10) – фактори-стимулятори; 2) невідповідність нормам та усталеним вимогам (набір факторів, які стримують розвиток журналу й яким надається оцінка в балах в межах від 0 до встановленого для кожного фактору min, який ≥ -10) – фактори-дестимулятори. Набір факторів та їхнє максимальне (мінімальне) значення є незмінними й застосовуються до усіх журналів.

JIC Index демонструє як виглядає журнал по відношенню до ідеального журналу, який на 100% відповідав би представленому набору факторів-стимуляторів за повної відсутності факторів-дестимуляторів. JIC Index може мати значення від 0 до 1,0. Теоретично, можливі випадки й від’ємного значення показника, але таке «видання» складно й з великим припущення назвати журналом і такі «видання» нами не розглядаються.

Категорії журналів за результатами оцінки

У залежності від величини JIC Index журнал відноситься до однієї з 5 категорій:

  • А – 0,500 і вище;
  • B – від 0,400 до 0,499;
  • C – від 0,300 до 0,399;
  • D – від 0,200 до 0,299;
  • E – до 0,199.

Фактори-стимулятори та дестимулятори

Фактори, які оцінюються при розрахунку JIC Index, об’єднані в декілька груп і характеризують стан: реєстрації журналу, видавця, засновника; змісту й актуальності контенту сайтів видавця й журналу; інвестування в сучасні сервіси; забезпечення прозорості редакційного процесу; редакційної ради; публікаційної та редакційної етики; оформлення статей; можливих платежів; динаміки розвитку; мовної політики тощо.

Приклади факторів-стимуляторів, за якими проводиться оцінка:

  • Присутність у різних метриках і базах, інформація про це на сайті, у тому числі з посиланням на конкретні їхні електронні сторінки, на яких згадується журнал або видавець.
  • Цифрове архівування статей журналу та інформація про це на сайті.
  • Чітка політика щодо рецензування статей та її дотримання.
  • Застосування ліцензій Creative Commons.
  • Відповідність змісту статей їхнім назвам, спеціалізації та основним темам журналу.
  • Наявність інформації щодо можливих платежів з боку автора статті, ембарго-періоду, умов і вартості передплати на журнал…

Приклади факторів-дестимуляторів за якими проводиться оцінка:

  • Відсутність юридичної реєстрації журналу в країні його засновника.
  • Недостовірність, відсутність (навмисна заплутаність) інформації на сайтах журналу та видавця щодо засновників, власників, спонсорів, комерційної складової тощо.
  • Журнал інформує про кінцеві терміни подання статей і обіцяє терміново їх опублікувати.
  • Значні коливання кількості публікацій у журналі за різні роки.
  • У журналі постійно та в значній кількості публікуються працівники університету, який є засновником журналу…

До Вашої уваги пропонується перелік показників, на основі аналізу яких проводиться визначення JIC Index.

Принципи оцінювання

При оцінюванні факторів експерт повинен керуватися таким головним принципом: якщо є сумніви відносно того, як оцінити той або інший фактор і складно прийняти рішення, то воно приймається на користь журналу. Цей принцип слід застосовувати до усіх журналів без виключення.

Експерт повинен абстрагуватися від усталеної в науковому співтоваристві думки щодо рівня журналу й приймати рішення тільки керуючись інформацією з сайту журналу й офіційних джерел.

До оцінювання журналу не можуть долучатися фахівці, які є членами його редакційної ради, працювали в цьому журналі як рецензенти, публікували в ньому свої статті. Це також відноситься й до інших випадків можливих конфліктів інтересів.

У розрахунку індексу є фактори, які не можна визначати (вони відсутні), наприклад, для журналів відкритого доступу або, навпаки, для журналів традиційних. Для збереження рівних можливостей у процесі підсумовування балів  для різних моделей журналів у методиці встановлено таке: максимальна кількість балів, яку можуть отримати журнали відкритого доступу, дорівнює максимальній кількості балів, яку можуть набрати традиційні журнали.

Черговість оцінювання журналів

Черговість оцінювання журналів визначається власником проекту. Заявки на оцінку журналу його редакція (засновник, видавець) приймаються за адресою  This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Оцінку кожного журналу планується проводити приблизно один раз у два роки. Проведення позачергової повторної оцінки журналу можливе в разі звернення з боку редакції (засновника, видавця) після проведення суттєвих змін по декільком факторам на адресу This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.. Позапланова повторна оцінка може бути проведена також у разі з’ясування раніш невідомих фактів щодо неетичної поведінки з боку журналу.

Джерела інформації для оцінки

Уся інформація збирається експертами на основі аналізу сайту журналу та сайту видавця. Експерт може (по окремим факторам – зобов’язаний) звернутись за додатковою інформацією до офіційних сайтів державних органів. Також передбачається можливість отримання інформації стосовно діяльності конкретних журналів від авторів, рецензентів, редакцій журналів тощо (за власною ініціативою або за запитом) на адресу This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.. Особливо це стосується фактів неетичної поведінки з боку засновників і видавців журналів, з боку редакційних рад. При цьому анонімні листи розглядатися не будуть, а вся інформація буде проходити ретельну перевірку. 

Особливості термінології

У країнах, що розвиваються, є журнали, які працюють за правилами, які були декілька десятиріч тому (до епохи Інтернету). Це означає, що у журналу немає власного сайту, видається тільки друкована версія журналу, яка розповсюджується за передплатою та переглянути статтю можна тільки отримавши друкований примірник. Такі журнали нами не оцінюються.

Розповсюдженим є поділ журналів на друковані (наприклад, в Україні реєструється обов’язково у Міністерстві юстиції України, у Російський Федерації - у Федеральній службі по нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій та масових комунікацій) та електронні журнали, для якого реєстрація, як правило, не передбачена.

На сьогодні, реалізуючи нормативні вимоги, а також завдяки власній ініціативі редколегій друкованих наукових журналів, на їхніх сайтах у відкритому доступі розміщуються окремі статті (в першу чергу англомовні). Є багато друкованих журналів, які розміщують усі свої номери у відкритому доступі на власному сайті або на сайті центральної бібліотеки країни (в Україні на сайті Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського). Це робиться, як правило, з запізненням на певний час після виходу друкованої версії журналу.

Для того, щоб електронне видання дійсно вважалося журналом їхні редакції отримують ISSN.

Для набуття статусу в науковому середовищі й друковані, й електронні журналі відповідними відомствами можуть бути визначені як «фахові», як журнали для опублікування результатів наукових досліджень перед захистом дисертації.

Якщо проводити аналогію з усталеною у світовому науковому співтоваристві термінологією щодо визначення моделі журналу, то друкований більш відноситься до традиційної моделі, а електронний – до моделі відкритого доступу.

Традиційний журнал – це журнал, який має тільки друковану версію. На web-сайті не розміщуються ані номери журналу, ані окремі статті. В Інтернеті можна знайти окремі статті з журналу в репозитаріях університетів. Журнал розповсюджується шляхом обов’язкової розсилки, передплати, продажу, надання примірників авторам, спонсорської розсилки. Його видання фінансується засновником за рахунок передплати й продажу окремих номерів журналу, спонсорами. У деяких країнах можливі й варіанти фінансування за рахунок сплати авторами за публікацію статті.

Останніми роками набуває поширення модель відритого доступу до наукових знань, яка обумовила появу гібридних журналів і журналів відкритого доступу. 

Гібридні журнали – це журнали, які мають друковану версію й електронну. На сайті журналу можна ознайомитися зі змістом його номерів, переглянути абстракти статей, список використаних у статті джерел, таблиці тощо. Але переважна більшість самих статей знаходиться в закритому доступі й тільки їх незначна частка - у відкритому доступі. Відкрити статті можна переглядати та завантажувати без будь яких обмежень. Журнал фінансується за рахунок передплати, продажу доступу до закритих статей, сплати авторами відкритих статей за публікацію. Передплата може бути як на друковану версію журналу, так і на електронну. Інша розповсюджена назва таких журналів – передплатний. Можуть також бути статті з певним ембарго-періодом, по завершенні якого статті відкриваються («зелений» доступ).

Журнали відкритого доступу – це журнали, які видаються в електронному вигляді й статті, опубліковані в таких журналах, знаходяться у вільному доступі. Журнал може також мати й друковану копію. Журнал фінансується за рахунок видавця (як правило, це університети) або спонсора та/або платежів від авторів. Така модель має назву «золотого» або «платинового» доступу.

Показники для оцінювання наукового журналу

Показники для оцінювання наукового журналу об'єднано у декілька груп, а саме:

  • Наявність (відсутність) обов’язкових атрибутів наукового журналу;
  • Маніпулювання з назвою журналу, засновника, видавця;
  • Маніпулювання з контентом сайту журналу або видавця;
  • Інновації та стійкі тенденції видавничої справи;
  • Дотримання принципів публікаційної етики;
  • Формальні ознаки відносно статей, що опосередковано вказують на їхню якість;
  • Загальна інформація щодо проходження статей у журналі;
  • Редакція журналу;
  • Загальна характеристика журналу та його сайту.