Журнал втрачає редакторів

January 15, 2019

У науковому середовищі (світовому) йде боротьба за відкритий доступ (ОА) до публікацій. Є журнали ОА і гібридні (тут від самісінького мінімуму до приблизно 10% від загальної кількості статей є відкритими). До недавнього часу панувала думка (та й зараз вона має певне право на життя), що журнали ОА (в силу використання саме такої бізнес-моделі) є низькоякісними. Глобального розповсюдження ця теза набула завдяки славнозвісному Jeffrey Beall (незрозумілий феномен). Але поступово журнали ОА відвойовують позиції, навіть не зважаючи на те, що видавці, які роблять ставку на традиційну бізнес-модель, опираються цим процесам. Якість журналів ОА взялися підтверджувати DOAJ та OASPA. Серйозним кроком до перемоги стало прийняття плану S.

А от тепер маємо нове явище. Редакційні ради залишають свої журнали і створюють нові. У тому числі на знак протесту проти політики журналу стосовно ОА.

Ось новини про один з таких випадків:

У Journal of Informetrics - «The gold open access publication fee for this journal is USD 1800, excluding taxes».

А на сайті журналу вже з’явилося оголошення:

Editorial Board transition.

The Journal of Informetrics is currently undergoing an Editorial Board transition. The journal remains open for submissions, which will be handled by an interim editorial team as per the established journal standards and processes. We thank you in advance for your understanding in case of any delays during this period. We look forward to announcing a new editorial team to support the ongoing development of the Journal of Informetrics shortly.

 

Пан Бібліотекар запитує: «Як гадаєте, в Україні знайдеться редакція наукового журналу, яка б у разі потреби могла б повторити подібний вчинок у знак протесту проти політики ректора університету, чи директора інституту?» 

Дуже цікаве і дуже непросте питання. Висловимо декілька думок з цього приводу.

Journal of Informetrics (JOI) один з самих крутих журналів у свої галузі (постійно у Q1): CiteScore – 3.52; Impact Factor – 3.484; SNIP – 1.637; SJR – 2.060.
Таких журналів в Україні немає. Редакції JOI не знайома ситуація, яка є характерною для переважної більшості (практично для усіх) вітчизняних журналів. Це відсутність портфелю поданих статей і їх пошук. Тобто залишити журнал, який потерпає від нестачі статей, можна але яка мета такої дії і які шанси у такої редакційної ради створити новий журнал? А журнал – це автори!!!

Як створюються журнали в Україні? Більшість з 2000 зареєстрованих періодичних видань є такими, що засновані і видаються закладами вищої освіти або науковими установами і за ініціативи керівництва цих організацій. Головними редакторами цих журналів, як правило, є самі ж керівники, проректори, директори, декани. Ці редактори журналами не займаються, а доручають справу комусь зі свої підлеглих. Слід наголосити, що це не завжди і не повсюди, але так відбувається у переважний більшості випадків. Але вже тільки виходячи з цього ситуація подібна до JOI є неможливою у принципі.

Є певна частка журналів, створення яких ініційовано безпосередньо науковцями, простими професорами або завідувачами кафедр, керівниками відділів. Вони також зареєстровані і проіндексовані (якщо їх десь індексують) як журнали тих закладів вищої освіти і наукових установ, де працюють ці науковці. Ці установи є їх засновниками і видавцями. І, звісно, якщо відсутні формалізовані у вигляді договору відносини засновника і науковців (фундаторів журналу), то останні не мають прав власності на такий журнал, навіть, якщо витратили на його створення і розвиток власний час, фінансові і матеріальні ресурси, та застосовували свої зв’язки у науковому середовищі. При виникненні непорозуміння між керівництвом організації-засновника та редакцією видається наказ про зміну головного редактора і складу редакційної ради і журнал продовжує своє існування.

До речі, саме так і повів себе Elsevier і відповів редакторам Journal of Informetrics таким чином: «the ownership of the journal is not negotiable».

Слід також мати на увазі, що більшість членів редакційних рад університетських журналів – це працівники цього університету, які знаходяться у прямий залежності до керівництва і не надають великого значення своїй діяльності як редактора, бо фактично вони у раді і не працюють. Самі ж редакційні ради не є командами однодумців, не об’єднані навколо лідера (він взагалі може бути відсутнім), не працюють і не отримують за це ніякої винагороди. Тому і можливість виникнення якоїсь ідеї, навколо котрої усі згуртуються і підуть на рішучі кроки, малоймовірна.

Таким чином, відповідь на питання Пана Бібліотекаря зрозуміла. Хоча саме питання, скоріше за усе, було риторичним.

Що ж буде з Journal of Informetrics і які перспективи у Quantitative Science Studies? Щодо QSS, то, скоріше за все,у журналу є всі шанси практично одразу стати настільки ж впливовим, яким є JOI, що обумовлено домовленістю з видавцем (MIT Press) наявністю фінансування на початковий період, дуже поважними редакторами і навіть тим розголосом, який супроводжує його створення.

Відносно фінансування: «The German National Library of Science and Technology in Hanover has invested more than €100,000 (US$115,000) to waive article-processing charges for authors submitting to QSS in the next three years, and to assist with other journal costs».

Але ж АРС все ж таки буде: «QSS is being launched with some financial support from the MIT Libraries. In order to make all articles open access, the journal will charge an article-processing charge of $600 for ISSI members and $800 for nonmembers - significantly less than the $1,800 Elsevier charged. For researchers without the ability to pay to have their articles be open access, their fees will be covered for three years by the German National Library of Science and Technology (TIB)».

Щодо безпосередньо JOI, то тут усе буде залежати від тієї команди редакторів, яку зможе залучити засновник, і від того, якою буде подальша політика Elsevier щодо АРС і відкритого доступу.

blog comments powered by Disqus
blog comments powered by Disqus